Віночок

Сів на берег біля  річки

Та дивлюсь на воду,

Почекаю,  чи  пливуть  віночки

Дівчат  козацького роду ?

 Що ж ти, вода, рідна  мати

 Течії  стрімкої,

Не несеш  мені  віночки

  Дівчини  стрункої ?

 Тій, яку давно кохаю,

Що коса по поясок,

 Я їй  щось  сказати маю

 Й дарувати  їй  стрічок.

 Заплете вона у косу 

 Даровані  стрічки,

Зрозуміє,  що я хочу 

  Дістать  вінок  з річки.

  А вінок, коли дістану

  Й подивлюсь їй в очі,

                       І хоробрішим я стану                                                                                         

 Розкажу про ночі.

 Ті, що зорями  нам світять,

 Я не ляжу  спати,

  І тоді я можу  мріять,

 Як сватів  їй  слати.