Вітру - братові 
Що ж ти, вітру  славний,

Не ганяєш хмари ?

 Про рясні  дощі  забули

Й не  боїтесь кари.

Як дощі не підуть,

 Кара на вас прийде,

Бо  Всевишнього  благати

Люд селянський  вийде.

Щоб  ти,  вітру,  з хмарами

 Не літав  далечко,

 А летів над нивами,

 Де їх жито й гречка.

 Та із  хмар  кудлатих

 Лився  дощ тепленький,

Замість  слів тих карних

 Вам уклін  низенький.

 Від засухи згинути

Не дали пшениці,

То спечуть селяни

  Добрі паляниці.