Сів на берег біля річки
Та дивлюсь на воду,
Почекаю, чи пливуть віночки
Дівчат козацького роду ?
Що ж ти, вода, рідна мати
Течії стрімкої,
Не несеш мені віночки
Дівчини стрункої ?
Тій, яку давно кохаю,
Що коса по поясок,
Я їй щось сказати
маю
Й дарувати їй стрічок.
Заплете вона у косу
Даровані стрічки,
Зрозуміє, що я хочу
Дістать вінок
з річки.
Й подивлюсь їй в очі,
І хоробрішим я стану
Розкажу про ночі.
Ті, що зорями нам світять,
Я не ляжу спати,
І тоді я можу мріять,
Як сватів їй слати.
Оооой, какая романтичная история! ::)
ОтветитьУдалитьспасибо,рад,что понравилось
ОтветитьУдалитьЯка пісенність! "А по ній пливуть віночки..."
ОтветитьУдалитьДе ж та Матвієнко, щоб з нею разом заспівати на мотив "Ой летіли луси..." Гарно, красиво. Бадаю вдачі та творчої наснаги.