З березня світ відзначив День письменника.
Віддаючи данину
цієї події,
приєднуюсь до щиросердних вітань.
Тобі, , моєї світлій
Музі,
Натхненниці душі, подрузі,
Дарую з сонцем по весні
Свій поетичний переспів.
За все спасибі тобі, мила:
За думку, що боготворила,
За непогашену свічу,
За тиху радість до плачу.
За образ, очі твої, губи…
Не залишай мене до згуби.
О, люба, чим тобі віддячу?!
Я залишаюсь в твоїй волі.
Твій раб – поет із
вітром в полі.
О, Музо, світ моїх очей,
Ти плід недоспаний ночей,
Ти – джерело моє
наснаги,
Моє неоціненне благо.
Гірким плачем, рясним дощем,
Твоєму серці – дикий
щем.
Такий в жадобі ненаситний…
О, Музо! Мій міраж блакитний!
Впечатлило...Понравилось!
ОтветитьУдалить