Ми проживаєм ніби в невагомості,
Летим, немов
стрибнули з літака,
Не почуваєм за собою
впевненості,
Що приземлившись, не
наб’єм ми синяка.
Успіли двадцять разів
порахувати
Ту цифру, що надію
нам дає,
Й можливість будемо
ми мати,
Допоміжне рвонуть
кільце.
І спробуєм відкрити
парашут,
Й повітря хвиля затормозить страх,
Ніхто не зможе нас
загнати в кут,
Хто бачить нашої
держави крах.
Згрупувавшись, ти почуєш зразу
Той притяг рідної
землі,
І сумніву у цім не май ні разу,
Що буде добре все, і правила людські.
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит Анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить и теперь вы можете написать всё, о чём вы хотели! Спасибо!