Шкурай Іван Васильович

Народився в селі Шабалинові Коропського району на Чернігівщині. Після закінчення середньої школи 1956 року за комсомольською путівкою поїхав на будівництво комсомольських шахт Донбасу.

Працював на різних шахтах тресту «Свердловвугілля».

Закінчив Московський державний університет імені М.В.Ломоносова, факультет журналістики, Вищу партійну школу при ЦК Компартії України (в Києві), відділення преси, радіо і телебачення.

На журналістській ниві займав різні посади у різних виданнях. Чверть віку був головним редактором ровеньківської міської газети на Луганщині.

Одружений, має дітей, онуків.

На грані тисячоліть був очільником Луганської обласної організації Національної спілки письменників України.

Автор творів, що вийшли окремими книгами, повістей «Враги», «Рада нечестивих», «Недопетая песня», «Печальная повесть», роману-дилогії «Хата на камені», роману у віршах «Батурин», публіцистичних романів «Sub rosa» і «Sub rosa-2», поеми «Мария», поетичних збірок «Цикута Сократа», «Відлуння Sharm El-Sheikh’у», роману-трилогії «Заворожене Придесення» («Глухомань», «Червоний острів», «Родом із колгоспу»), політичної трагедії  «Теодор Ромжа»,книжки для дытей «Поляна», вибраних творів «Сум собору», «Пропаща сила», «Батуринська голгофа», численних публікацій в періодиці.