=

Нестерпний щем
А пам'ять досі ще гойдає

Душі розгойдану колиску,

А колискова не стихає,

Через роки сльозою бризка.

І на росяний спориш,

Ступаю босоніж подвір'ям,

Хапаю поглядом у вірш

Ніким не займане сузір'я.

А серце болем защемить   

Від того, що назавжди втратив.

Тут зупинюсь на якусь мить

Біля побіленої хати.

Ще пахне маминим борщем

Та огірками з терпким кмином.

В грудях моїх нестерпний щем,

Який з часів дитинства лине.