Столітній дуб

На поляні   біля  річки

Дуб росте   столітній,

Треба дуба поважати

За вік   його   літній.

Він все знає,  бо все бачив:

Як степи орали,

Як солдатів  з  орденами

З  війни  зустрічали.

Мабуть,  бачив й  мого  діда,

Що в війні  загинув.

Підкажи-то,  де  ж могила?

Я б його   зпоминув.

Покладу  я квітів,

Що  в степу збираю,

То нехай мій  дід  почує,

Що я пам’ятаю.

Розкажу   йому,   що  в нього

Синок   народився

В день , коли  він перед Богом

В Раю  поклонився.

Як  його  дітки росли,

Скільки   внуків   народжали,

Як і жінку  його  вірну

Де й коли ми поховали.

Боже! Боже! Наш   Всевишній!

В кого думка  про  війну  і хто  вірить злу,

Ради миру на землі,

Направляй  у пекло, без твого суду.