Люблю тебе, хоч життя осінь,
На скронях біла сивина,
Кохаю, мила, тебе досі
П"янкішу келиха вина.
Не оглядайся на ті роки,
Що непомітно так спливли,
Душа молодша тіла доки,
Ми відчуття ті зберегли.
Різноманітні пестиш квіти,
В саду заквітчені рядки,
Повиростали наші діти
І мимохідь самі батьки.
Онуки, радість нескінченна,
Це перше слово, крок, жест, сміх,
Ти наша гордість достименна,
Є охоронцем благ усіх.
І молиш Бога за родину
В святкові дні і часи криз,
У цю означену годину
Я присвятив цей беніфіс.
7 січня 2012 року
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Вы хотите оставить комментарий, но не знаете, КАК? Очень просто!
- Нажмите на стрелку рядом с окошком Подпись комментария.
- Выберите Имя/URL. (Никто не любит Анонимов!)
- Наберите своё имя, строчку URL можете оставить пустой.
- Нажмите Продолжить и теперь вы можете написать всё, о чём вы хотели! Спасибо!