Я не люблю

Я не люблю, як відчуваю  зраду

За кого я  життя б своє  віддав,

І Президента не люблю, і його  владу,

Що  ради себе він народ продав.

Я не люблю, коли  хворіють   діти,

Як  мати  плаче по ночам,

Коли жінкам  дарують  квіти,

Не кожний день, а тільки по святам.

Я не люблю,  коли не просто в очі,

За спинами, і  десь там по куткам

Розмови  всі  ведуть,  що  до байок  охочі,

Ніколи  їм руки я не подам.

Я не люблю, коли мені  хтось  вказує,

Як діяти  мені і що  робить.

І тих, що про помилки  мої  згадує,

Кого ненавидить  мені,  кого любить.

Я не люблю,  якщо  ти  взявся  до  роботи,

Виконувать  її спустивши  рукави,

Коли не маючи  ні  думки,  ні  охоти,                                                                                 Іне берись,  душею не криви.

Я не люблю й не  матиму  спокою,

Коли товариш не прийде  тоді,

І не готовий  він  пожертвувать  собою,

Надати   допомогу  у біді.

Я знаю,  що я теж не янгол,

І може і помилки я роблю,

Та  не дозволю  лізти в мою душу,

Цього  я  також сильно не люблю.