Розбілогрудились берези,
Золоторунно зазплелись,
Я я ні п’яний, ні
тверезий,
Стою, як в юності колись.
На мене опадає листя,
Небесна дивиться блакить.
Малина, у кущі стеблиста,
Уже роздягнена тремтить.
Ах, осене дорогожданна,
Весну в мені ти не буди.
Я бачу – то моя жадана
Іде сама не зна куди.
Дивлюсь на неї з дивокраю,
Гамую втраченого біль,
А слід коханої ховає
Листопадова заметіль.


