Снігу білий, ти засипав
Всі доріжки до хаток,
Так раптово з неба випав,
Що не вийти у садок.
Я в садку свою кохану
Кожний вечір зустрічав ,
Як під яблунькою стану,
З дня до сутінок чекав.
Навесні вона сіяла
Та цвіла, як білий сніг,
Ну а зараз хмура стала,
Він лежить лише у ніг.
Ти, зима, лютуй недовго,
Та верни весні права,
Та верни весні права,
Я прошу тебе хай хутко,
Яблунька щоб зацвіла...
Яблунька щоб зацвіла...
"Зустрічав" , "стану" -дієслова різного часу. бажано було б висловлюватися в одному часі. А чому не прямо "Сніг лежить у самих ніг?" Взагалі, вірш чудовий, тема гарна. Успіхів Вам.
ОтветитьУдалитьА по-моему "брат по перу" цепляется к словам. Если-бы люди делали всё по шаблону, так как положено или написано в правилах, мы бы жили на уровне каменного века. Вывод: автору виднее.
ОтветитьУдалитьСтелла! Не стелись дорожкой ложной,
УдалитьПодскажи когда возможно,
Чтобы в «каменный ваш век»
Не скатился человек.
Мой совет – то не придирка.
И зачем в хозяйстве стирка?
Чтоб свежидась белизна
И хранилась новизна.
Автору: Примеряйся так и так
И не слушая забияк. Успехов.